Ти приходишь зненацька до серця
Щоб крізь хмари засяяло сонце
Позбавляючи здравого глузду
Від вібрацій душі незнайомця
Позбавляєш парфумами волі
Щоб тремтіли заплющивши очі
В кров покусані пристраст'ю губи
Із волОгої темряви ночі
Ти зітхаючи рухаєш гори
За для тебе долАють моря
Ти достанеш і зірку із неба
Твій театр і арена - Земля
Ти у складі всього, що існує
Ти початок всього і кінець
Кожен вбитий тобою танцює
В твоїй аурі кожен-митець
Ти не завжди вражаєш надовго
Ти солодша за дим анаші
Ти назавджи вкарбована в пам’ять
Лиш для тебе піснІ і віршІ


Ти сотні раз мене вбивала
Щоб воскрешати знов і знов
Давала крила і ламала
Така є суть твоя - Любов
Я Богу дякую за мрію
І долю радості свою
Не за взаємності надію
А лишь за те,  шо сам люблю


Ти сотні раз мене вбивала
Щоб воскрешати знов і знов
Давала крила і ламала
Така є суть твоя - Любов
Я Богу дякую за мрію
І долю радості свою
Не за взаємності надію
А лишь за те,  шо сам люблю